⠀
Насправді це була Папірня. Збудована у 1612 році монахами Києво-Печерської Лаври, як укріплена фабрика з виробництва паперу для друку священних книг.
⠀
Європа у середні віки закінчувалася тут. Далі, за Києвом, починалося Дике поле, звідки розвинута частина України піддавалась постійним набігам кочівників.
⠀
Місце для папірні, яке б сприяло обороні при нападах, було знайдено у Радомишлі на скелі, з усіх боків оточеній водою – на березі річки Мика.
⠀
Це була перша в Центральній Україні паперова фабрика (папірня). До того подібні фабрики існували в Україні лише в Острозі та Львові, але обслуговували переважно католицьке книгодрукування. Знасновником став архімандрит Києво-Печерської Лаври Єлисей Плетенецький (1550-1624).
⠀
Вона стала рушієм у розвитку православної книги в Україні. Саме на папері, виготовленої у радомишльській папірні у 1616 році було надруковано першу в Києві книгу – «Часослов».

⠀
Сама папірня була неприступною: збудована на скелі, що сягає вглиб землі кілометри і муровані 1,5-метрові стіни з бійницями. У Європі такі замки досить рідкісні, а в Україні це – єдина в своєму роді оборонна споруда.
Важливу роль у захисті папірні відігравало джерело, що забезпечувало водою необмежений час. Це джерело збереглося і знаходиться у Конценртній залі. За всю історію папірня не була завойована чужинцями.
⠀
Та був певний час, коли папірня спустіла і була зруйнована. На прикінці ХIX ст. її перебудували у млин, який пропрпацював до 1989 р. З того часу будівля і територія були занедбані.
⠀
У 2007 р. піпірнею почала займатися О. Богомолець, перетворивши її на музей домашньої ікони та історико-культурний центр.
Зараз там проходять екскурсії та концерти.
Інформація взята з офіційного сайту http://www.radozamok.com.ua/istoriya/istoriya-zamku.html